Польський Інститут національної пам’яті оприлюднить секретні фонди

У другій половині січня 2017 року польський ІНП опублікує на своєму сайті список документів, які вилучать із секретних фондів.

Серед таких документів будуть особові справи таємних співробітників служби безпеки, особові справи комуністичних офіцерів розвідки та контррозвідки, а також операційні матеріали, передає "Монітор-інфо".

Із середини червня 2016 року, після внесення змін до закону про ІНП, кілька десятків фахівців Агентства внутрішньої безпеки, Агентства розслідувань, Прикордонної служби, Служби контррозвідки та Військової розвідки досліджують документи у так званих секретних фондах.

Вони опрацювали більше 11,5 тис. архівних одиниць: паперових документів, фотографій, відеоматеріалів та записів, і досі не надійшло жодної заяви про надання грифу секретності будь-якому із документів. Це означає, що матеріали будуть описані та оприлюднені.

Таємний фонд створено одночасно з формуванням Інституту національної пам’яті. Туди потрапили документи  комуністичних спецслужб,  які могли загрожувати безпеці країни.

Заступник директора Архіву ІНП Маріуш Квашняк запевняє, що цей аргумент не виправдав себе, тому що окрім особових справ та операційних матеріалів значну частину фонду становлять навчальні матеріали.

Перед тим, як набрали чинності зміни до закону про ІНП, у таємному фонді містилося понад 450 погонних метрів актів. На сьогодні залишилось майже 350 погонних метрів.Потрібно іще переглянути близько 6800 архівних одиниць.

Опрацювання документів має закінчитися до кінця березня, а в другій половині 2017 року вони будуть оприлюднені.

Як повідомлялося раніше, польський Сейм ухвалив законопроект про зниження пенсій і виплат ветеранам комуністичних спецслужб.

У кінці 2016 року до Архіву новітніх актів передали найбільшу приватну колекцію документів Армії Крайової.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.