АНОНС: "Хорея Козацька" заспіває старовинні колядки в Національному музеї історії України. Оновлено

У Національному музеї історії України з програмою "Радість нам ся з'являє" виступить відомий колектив старовинної музики "Хорея Козацька" під керівництвом кобзаря-лірника Тараса Компаніченка.

На Старокиївській горі, у стінах головного музею країни, прозвучать старовинні українські коляди, вміло реконструйовані зі стародруків і рукописів, а також записані фольклористами на Київщині.

Учасники гурту "Хорея Козацька" на оригінальних музичних інструментах виконають твори, які є нашою історичною, культурною та мистецькою спадщиною.

 

Концерт відбудеться в межах музичного фестивалю "Старокиївські коляди", ідея створення якого належить Тарасу Компаніченку — заслуженому артисту України, кобзарю, лірнику, мистецтвознавцю.

Під час святкового концерту кожен відвідувач почує унікальні твори, що є національною спадщиною України. 

Субота, 14 січня, 13:00

Вартість квитка 75 грн. На концерт буде продано лише 70 квитків. 

 

15 січня о 14:00 в Національному музеї історії України відбудеться безкоштовний майстер-клас із виконання старовинних українських колядок для бійців АТО та їх родин. Захід проведуть музиканти Тарас Компаніченко, Валерій Гладунець, хор "Гомін", гурт "Орелі" і колектив "Бурса фольклору".

У дні свят спільнота Музею прагне морально підтримати захисників України. Ця подія є гарною нагодою об’єднатися і разом з бійцями та їх родинами заспівати коляд.

До участі запрошуються учасники АТО та члени їх сімей. Для них участь у заході є безкоштовною.

Неділя, 15 січня, о 14:00 

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Додаткова інформація та акредитація ЗМІ за телефоном (044) 278 48 64.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.