АНОНС: У Києві прочитають лекцію "Євген Чикаленко — свідок Української революції"

У Національному музеї історії України розкажуть про революційні події доби УНР. У фокусі лекції - "Щоденник" Євгена Чикаленка.

Про "Щоденник" Євгена Чикаленка оповідатиме Інна Старовойтенко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства.

"Щоденник" — це унікальний особистий літопис подій Української революції. Це - одне з найбільш докладних свідчень буремної доби. Проте це не тільки свідчення, але і одна з перших спроб проаналізувати поразки революційного процесу, дати персональні оцінки провідникам революції.

 

Євген Чикаленко є одним із найяскравіших діячів українського національного руху кінця ХІХ—початку ХХ ст.

Виходець з поміщицької родини, він ще в шкільні роки познайомився з майбутніми корифеями українського театру, а зі студентських років брав участь у діяльності української громади та зазнав переслідувань царського режиму.

Успішний агроном і новатор ведення сільського господарства, він також був активним діячем національного руху, видавцем, виступав меценатом багатьох українських культурницьких проектів.

У часи Української революції Чикаленко брав участь у важливих державних нарадах, отримував пропозиції щодо державних посад, проте відхиляв їх. У цей час він активно листувався з провідними українськими політиками Володимиром Винниченком, Андрієм Ніковським, Сергієм Єфремовим, Петром Стебницьким, сином Левком Чикаленком.

Водночас він вів свій "Щоденник", у якому, відтворюючи канву важливих фактів, давав і перші прогнози щодо перспектив українського державотворення, оцінював політичні акції, висловлювавставлення до політичних курсів української влади та її провідників.

Робота над "Щоденником" активно тривала і в Галичині, куди Чикаленко був змушений переїхати через захоплення більшовиками Києва.

Субота, 21 січня, 16:00.

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід до музею на лекцію — 30 грн. Прохання попередньо зареєструватися за формою.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.