АНОНС: Презентація збірки історичної публіцистики "Наш Крим" у Києві

20 січня відбудеться презентація публіцистичної збірки "Наш Крим: неросійські історії українського півострова", присвячена Дню Автономної Республіки Крим.

Про це повідомляє "Укрінформ".

Учасники: Юлія Каздобіна
 — Радник Міністра інформаційної політики; Сергій Громенко — упорядник книги, історик та журналіст; Володимир В’ятрович — голова УІНП; Гульнара Бекірова — історик; Богдан Короленко — історик; Андрій Іванець — історик.

Автори позиціонують свій витвір як засіб проти російської пропаганди. А саме міфу про Крим як про "ісконну русскую землю", що "завжди належала Росії".

"Автори цієї книги, відомі науковці та публіцисти, не ставлять за мету замінити російський історичний міф іншим — українським чи кримськотатарським, — а прагнуть показати минуле півострова у всій його складності та різноманітності", — повідомляється в анотації до книги.  

Фото: ФБ Володимира В'ятровича

Статті збірки охоплюють період від становлення Кримського ханства і до відновлення української незалежності у 1991 році.

Презентація публіцистичної збірки "Наш Крим: неросійські історії українського півострова" це один з кроків, спрямованих на боротьбу із російською пропагандою в українському інформаційному просторі.

Детальніше про книгу та її зміст "Історична правда" повідомляла раніше.

Пряму трансляцію презентації видання можна буде переглянути онлайн:

ДОВІДКА: 

20 січня – День Автономної Республіки Крим. У цей день 1991 р. на першому в СРСР легітимному місцевому референдумі населення висловилося за відновлення автономного статусу півострова. 

Тому дуже важливо сьогодні нагадати саме про український статус кримської автономії, а також звернути увагу на спроби Росії маніпулювати історією півострова задля досягнення політичної мети – виправдання анексії Криму. 

П’ятниця, 20 січня, 10.00 

Місце: Укрінформ, зала 1 (Київ. вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. "Театральна")

Вхід вільний.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.