АНОНС: Відкриття фотовиставки Джо О’Браєна "Майдан: більше ніж життя і смерть"

22 січня Національний музей історії України запрошує відкриття фотовиставки "Майдан: більше ніж життя і смерть", яку складають роботи британського фотографа Джо О’Браєна, зроблені під час подій Євромайдану.

Джо давно цікавився масовими акціями протесту. У його доробку були фото з демонстрацій в Англії та Іспанії.

До Києва він приїхав на початку лютого 2014 року, аби зафіксувати протести Євромайдану, де через об’єктив камери детально відслідковував життя столиці на барикадах. 

Зі спогадів автора фоторобіт: "Вперше я зацікавився протестами Євромайдану 22 січня 2014 року, коли побачив у новинах сюжет про зіткнення між демонстрантами та міліцією на вулиці Грушевського і повідомлення про смерть Сергія Нігояна та Михайла Жизневського.

Я захотів стати очевидцем цих подій, щоб зрозуміти, для чого люди вийшли на вулицю і чому їх вбивають. Згодом зрозумів, що мотивації людей були різними, але вони перетнулися в ідеальний момент часу і створили спільну силу.

Головна площа стала символом, точкою фокусу для всіх скривджених людей з усіх сфер українського суспільства, дала їм можливість боротися за свої переконання".

 

Роботи, представлені на виставці, є унікальним свідченням драматичного перебігу подій кінцевої фази Єромайдану в тому вигляді, в якому їх побачив іноземець, який не зміг лишитися безстороннім.

Загалом представлено 40 фото з життя Майдану, три з яких отримали приз глядацьких симпатій на Лондонському фотофестивалі (London Photo Festival) 2016 року. 

Дизайнер виставки — Ольга Шиленко, арт-директор — Лада Шиленко.

Виставка триватиме до 22 лютого 2017 року.

Неділя, 22 січня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід на відкриття виставки вільний за умови попередньої реєстрації за формою.

Додаткова інформація та акредитація ЗМІ за телефоном: (044) 279 43 84.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.