Папа Римський переживає, що популізм породить нового Гітлера

Папа Римський Франциск застеріг від небезпеки популізму та політичних криз, які змушують людей голосувати за тих, кого вони вважають "спасителями", і в кінцевому рахунку, призводять до виникнення диктатур на кшталт гітлерівської Німеччини.

Таку заяву понтифік зробив в інтерв’ю іспанській газеті "El Pais" після інавгурації Донадльда Трампа, передає RFI.

"Для мене типовий приклад популізму в Європі — це 1933 рік у Німеччині", — сказав Папа Франциск. Він нагадав, що Гітлер "не захоплював владу, а його обрав власний народ, а потім він знищив власний народ".

За його словами, сьогодні є люди, які говорять про потребу шукати "спасителя", який повернув би їм ідентичність, і про необхідність захищатися за допомогою стін і колючого дроту.

При цьому, в Німечині в 1930-х роках "народ у стані кризи також шукав свою ідентичність, і ми знаємо, що потім сталося".

Зрештою, Папа Римський порадив уникати поспішних суджень про нового американського президента. "Побачимо, що він зробить, і потім оцінимо", — додав він.

У день інавгурації Трампа, 20 січня, Папа Франциск висловив надію, що при ухваленні рішень той керуватиметься "багатими духовними й етичними цінностями" американського народу й піклуватиметься про бідних.

 

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.