Дніпровська м’ясна фабрика рекламує сосиски “з кращих часів терору”

"Як у тридцятих" — маркетинговий хід торгової марки "Спец цех" викликав обурення в соцмережах

Дніпровська м’ясна фабрика "Алан", яка випускає продукти під торговою маркою "Спец Цех", рекламує свої сосиски, виготовлені за стандартами "як у тридцятих", інформує прес-служба Центру досліджень визвольного руху

Покупці обурються, адже саме в цей період в Україні тривав комуністичний терор та Голодомор-геноцид. Про це повідомила користувачка "Фейсбук" Надія Ридзак.

Компанія на рекламних матеріалах своїх м’ясних продуктів заявляє, що у їх виготовленні застосовують стандарти, які діяли у 30-х роках XX століття на провідних м’ясокомбінатах країни, де випускали продукцію особливої якості виключно для партійної еліти — членів правління, вищих партійних чинів.

 

Користувачі соцмереж обурються: "Тобто у вас іншої асоціації з 30-ми роками в Україні, зокрема центральній і східній, немає? Ви пропонуєте в 2017 купувати продукцію, яка є прототипом того, що їли партійники і нквесники, котрі підписували накази чи й власноручно відбирали хліб, молоко та м'ясо в селян Катеринославської губернії (згодом Дніпропетровської області) в 1932—1933?!? До вас не будуть приходити у снах ті сотні тисяч, котрі загинули від голоду лише на Дніпропетровщині?".

Представники компанії у коментарях відповіли, що 30-і роки — це не лише сумні події 32-33-го: "Стандарти харчової промисловості в СРСР, особливо в 35-36 роках, були дуже високими та регулювались на державному рівні. Більш м’ясомістких продуктів, ніж було вироблено в ці роки в СРСР, не було ніколи.

Саме в 35—36 роках було розроблено велику кількість класичних рецептів ковбас (зокрема, улюблену багатьма "Лікарську" ковбасу), які й сьогодні можна назвати еталонними, завдяки виключно натуральному складу та користі, яку вони несли для населення. Саме це надихало нас, коли мі створювали ТМ "Спец Цех"".

Як відомо, у 30-х роках XX століття в Україні відбувся Голодомор-геноцид, організований керівництвом СССР з метою упокорення українців. У людей силою вилучали всю їжу, а за спробу приховати чи вкрасти продукти розстрілювали на місці.

Загалом всі тридцяті роки комуністичний режим продовжував нещадний терор проти українців. Водночас, як свідчать архівні документи, партійна верхівка під час Голодомору не зазнавали проблем із продуктами харчування.

Як повідомлялося раніше, у Москві відкрився ресторан із назвою "НКВД".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.