Делегацію польських депутатів до Білорусі очолить шанувальник "проклятих солдатів"

Делегація польсько-білоруської парламентської групи Сейму Польщі на чолі зі скандальним депутатом планує відвідати Білорусь.

Про це повідомляє  білоруська служба "Радіо Свобода". Йдеться про співголову групи 27-річного Адама Андрушкевича.

Андрушкевича обрали до Сейму від "Kukizʼ15". До того він був віце-головою націоналістичної організації "Всепольська молодь" і членом крайньо правого "Національного руху".

У березні 2016 року Адам Андрушкевич взяв участь у Гайнівському марші на честь післявоєнного польського антикомуністичного підпілля ("проклятих солдатів"). Одним із героїв акції був Рамуальд Райс ("Бурий"), командир загону на Білосточчині, відповідальний за спалення білоруських сіл та їх мешканців на Підляшші.

Повернувшись із маршу Андрушкевич сфотографувався на фоні будинку в селі Буди, який належитьмісцевому білорусу Сергію Нічипоруку. Його сім'я, зокрема троє братів, стали після війни жертвами загону "Бурого". Знімок депутата викликав скандал у Польщі. 

Супровідний підпис: "Атмосфера Підляшшя, на зворотному шляху з Гайнівського маршу пам'яті "Проклятих солдатів"

Згідно з висновком польського Інституту національної пам’яті, злочини загону мали ознаки геноциду.

Двостороння польсько-білоруська парламентська група виникла в польському Сеймі минулого року. До її складу ввійшли представники всіх політичних партій, представлених у парламенті.

У польському Сеймі також діє парламентська група у справах Білорусі, яка багато років відповідала за контакти з білоруською демократичною спільнотою.

Ромуальд Райс-"Бурий" (ліворуч). Фото: be-tarask.wikipedia.org

Її голова, депутат ліберальної партії "Громадянська платформа" Роберт Тишкевич, відмовився від коментарів, додавши, що не знає деталей візиту.

Першопочатково, візит було заплановано на 15—17 лютого. Але, як повідомив голова білорусько-польської групи при Палаті представників Національних Зборів Республіки Білорусь Андрій Наумович, на прохання польського боку візит перенесли на березень.

ДОВІДКА:

Ромуальд Райс, псевдо "Бурий" (1913-1950) - командир 5-ї (3-ї) Віленської бригади Армії Крайової (1945) і Національного військового об'днання (1945-1946).

У січні-лютому 1946 року його загін здійснив масове вбивство 79 білорусів на сході Польщі. Заарештований комуністичною владою в 1948 році й за два роки страчений в Білостоці. У 1995 році суд Варшавської військової округи скасував вирок для Райса.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.