Старшокласників запрошують подаватися на конкурс "Непізнана історія мого краю"

Український католицький університет запрошує до участі в V Всеукраїнському історичному конкурсі для старшокласників "Непізнана історія мого краю. Досягнення жителів моєї місцевості".

Ставши учасником конкурсу ви маєте можливість:

- поспілкуватись з компетентним журі,
- ваш матеріал можуть опублікувати на найпотужнішому в Україні історичному медіаресурсі "Історична правда",
- учасників конкурсу ми нагороджуємо дипломами та грамотами, а також запрошуємо на фінал конкурсу до Львова.

 

До складу цьогорічного журі входять:

  • Орест Лильо (доцент кафедри Нової і новітньої історії України Українського католицького університету, кандидат історичних наук);
  • Микола Кацюба (заступник директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти);
  • Іванна Бородчук (директор Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді);
  • Вахтанг Кіпіані (журналіст, головний редактор порталу "Історична правда").

Критерії оцінювання:

  1. Аргументованість вибору теми, чіткість поставлених цілей та завдань проекту.
  2. Актуальність досліджуваної проблеми, новизна роботи.
  3. Самостійність, оригінальність та доказовість суджень.
  4. Повнота та глибина розкриття теми. Вміння чітко та в логічній послідовності викладати свої думки, вміло застосовувати наукові терміни та поняття.
  5. Вміння використовувати джерела та історичну літературу, критично оцінювати факти, явища, ідеї.
  6. Аргументованість висновків.
  7. Грамотність та культура оформлення.

Троє переможців конкурсу отримають цінні призи – подорож в одне з давніх історичних міст України на вибір, наприклад, Київ, Львів, Дніпро, Харків, Чернігів, Одесу, Рівне, Чернівці.

Для участі необхідно написати есе на задану тему та надіслати на адресу events@ucu.edu.ua вказавши тему "Історичний конкурс" до 26 березня 2017 року.

Деталі конкурсу читайте на сайті УКУ

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.