У Кременці встановили дошку на честь штурму повстанцями нацистської тюрми. ФОТО

19 лютого на будівлі Кременецького професійного ліцею на Тернопільщині встановили меморіальну дошку на честь звільнення в’язнів нацистської тюрми в 1943 році.

Про це "Історичній правді" повідомили представники громадської організації "Південна Волинь", з ініціативи якої з’явився меморіальний знак.

Саме в приміщенні ліцею в 1920-х – 1950-х роках розміщувалася в’язниця польського, нацистського та радянського окупаційних режимів.

 

Меморіальну дошку встановили на честь річниці звільнення українських патріотів із цієї тюрми, що відбулося в ніч із 19 на 20 лютого 1943 року. Напад на в’язницю здійснили українські повстанці під командуванням Івана Климишина –"Крука" й інших членів місцевої військової референтури ОУН(б).

 

Чин освячення дошки здійснили священики: о. Дмитро Каленюк, о. Андрій Любунь та о. Іван Дмитрів. З промовами виступили дослідник Анатолій Соболевський і член проводу Шумської станиці скаутської організації "Пласт" Віра Косік, яка переповіла спогад про увʼязнену в цій тюрмі зв’язкову УПА Марію Ткачук – "Завірюху".

 

Пластунка Шумської станиці Христина Гук продекламувала вірші своєї прабабусі Ганни Ткачук "До Крука"  та "На допити", написані 1947 року.

Зі спогадом про свого ув’язненого батька виступив Микола Семенишин з м. Почаєва. Був присутній і голова Кременецької районної ради. Після завершення заходів присутні виконали державний гімн.

 

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз