Відкрилася виставка про репресованого археолога Миколу Макаренка

У Національному музеї історії України відкрилася нова виставка "Репресована археологія. До 140-річчя від дня народження відомого археолога М.О. Макаренка (1877–1938 рр.)".

Про це інформує Національний музей історії України.

Микола Макаренко – видатний український музеєзнавець, археолог і мистецтвознавець, який протягом свого життя дослідив величезну кількість археологічних пам’яток, брав участь у створенні державного музею на основі приватної колекції родини Ханенків та був його директором у 1921-1924 рр.

Протягом всього життя Макаренко боровся за збереження історичної спадщини, виступав проти руйнації безцінних пам’яток минулого. У 1933 р. він був єдиним із вчених, хто наважився не поставити підпис під актом про знесення Михайлівського Золотоверхого собору.

Після цього Макаренко потрапив у немилість до радянської влади та зазнав низки репресій. У 1938 р. вченого, який на той час перебував в ув’язненні, було розстріляно за постановою "трійки" НКВС.

Виставка висвітлює лише одну з життєвих сторінок репресованого вченого – його археологічні дослідження.

 

На ній виставлені матеріали із розкопок Миколи Макаренка, що зберігаються у фондах музею: трипільські старожитності (друга половина ІV тис. до н. е.) із сіл Євминка Чернігівської обл., Халеп’я Київської обл., розкопані вченим у 1925–1926 рр.; матеріали про розкопки Миколи Макаренка в Ольвії в 1926 р.; кераміка зрубної археологічної культури доби бронзи (ХVІІ–ХІІ ст. до н. е.) із території заводу "Азовсталь" (розкопки 1930–1931 рр.).

Також представлені унікальні документи фонду Миколи Макаренка в науковому архіві Інституту археології НАНУ: рукопис вченого про розкопки в Євминці та резюме про розкопки в Ольвії, його рукопис "Археологічні досліди та розкопки на Прилуччині", документи та фото про дослідження Спаського собору в Чернігові.

Виставка діятиме протягом місяця за адресою: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.