Посол Польщі дезавуював слова Качинського про "Культ Бандери"

Україні та Польщі необхідно думати про майбутнє, а питання Степана Бандери – це минуле.

Про це заявив Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, повідомляє LIGA.net

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло

"Це історія. Історія важлива для поляків і для українців. Але є також майбутнє, і майбутнє важливіше. Нам потрібно думати про майбутнє. Качинський теж думає про майбутнє…

Багато хто, напевно, вже забув, як він під час Революції гідності був на Майдані і кричав "Слава Україні!".

Це яскравий приклад того, що він проукраїнський, а не навпаки." 

Такими словами посол відповів на запитання журналістів, як можна розцінювати нещодавню заяву польського політика Ярослава Качинського про те, що "Україна не увійде до Європи з Бандерою".

Ян Пєкло наголосив, що питання героїзації Степана Бандери в Україні жодним чином не вплине на відносини між Україною та Польщею.

Нагадуємо, нещодавно голова польської партії влади "Закон і Справедливість" Ярослав Качинський заявив, що прославляння лідера ОУН Степана Бандери може створити перешкоди у справі інтеграції України в Європу. Крім того, Качинський заявляв, що відносини між Україною та Польщею під питанням через позитивне ставлення України до УПА.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.