Спецпроект

Португалія визнала Голодомор геноцидом

Депутати парламенту Португалії підтримали резолюцію про визнання Голодомору в Україні геноцидом.

Про це повідомляє "Європейська правда" із посиланням на сайт парламенту Португалії.

В ухваленому документі португальський парламент засуджує Голодомор в Україні у 1932-1933 роках визнає його геноцидом з боку "тоталітарного комуністичного режиму Сталіна".

"Висловити солідарність з народом України і визнати (Голодомор – ред.) геноцидом, що призвів до загибелі близько 7 мільйонів українців у 1932-1933 роках в Україні", – йдеться у тексті  резолюції.

 Сесійна зала Асамблеї Республіки Португалія

Також у тексті рішення йдеться про те, що парламентарі Португалії закликають "засудити всі форми тоталітаризму і злочини проти людства, такі як ті, що сталися у тридцяті роки в Україні".

Португалія стала першою країною, парламент якої схвалив постанову про визнання Голодомору геноцидом після того, як у грудні минулого року Верховна Рада України закликала до цього кроку демократичні держави. На цьому наголошує Українська служба ВВС.

Спілка українців Португалії у своєму повідомленні про постанову парламенту назвала це рішення перемогою української діаспори.

Водночас голова Спілки українців Португалії Павло Садоха зазначив, що кілька тижнів тому парламент у Лісабоні підтримав заяву фракції комуністів, яка засудила рішення України в межах декомунізації заборонити діяльність КПУ.

Раніше президент України Петро Порошенко звернувся до нижньої палати німецького парламенту Бундестагу із закликом визнати Голодомор актом геноциду проти українців.

Нагадуємо:

Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 16 країн: Австралія (2003/2008), Ватикан (2001, 2003), Грузія (2005), Еквадор (2007), Естонія (1993),  Канада (2003/2008), Колумбія (2007),Латвія (2008), Литва (2005), Мексика (2008), Парагвай (2007), Перу (2007), Польща (2006), Португалія (2017), Угорщина (2003), Україна (2006)

Низка країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам'ять його жертв: Андорра (2009), Аргентина (2007), Бразилія (2007), Іспанія (2007), Італія (2004, 2007), Словаччина (2007), США (2003, 2006, 2008), Чехія (2007), Чилі (2007).

У листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила "Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932—1933 років", де він визнавався національною трагедією українського народу. За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, у тому числі Росія.

23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.

28 квітня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті Голоду 1932—1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, вшанувавши пам'ять загиблих від голоду і засудивши жорстоку політику сталінського режиму. ПАРЄ також зазначила, що "в Україні, яка постраждала найбільше від насильницької колективізації, Голодомор був визнаний геноцидом рішенням Верховної Ради".

Читайте також: 

ДОНОСИ, САМОГОН І БАЙДУЖІСТЬ ДО МАЙНА. ЯК ГОЛОДОМОР ЗМІНИВ ЖИТТЄВИЙ УКЛАД СЕЛА

Радянська преса 1932-1933: "Голодні бунти на Заході, нові ресторани у Харкові"

"Українські зошити" - французький комікс про Голодомор і ностальгію за СРСР

Голод у СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві Землі"

Всі матеріали за темою "Голодомор"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.