АНОНС: Історик розповість про статус Києва в Радянській Україні

11 березня кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко прочитає лекцію "Перша чи друга столиця? Статус Києва в радянській Україні"

У публічному просторі України поширена теза про Харків як "першу столицю України". За замовчуванням мається на увазі саме "перша столиця радянської України": стверджувати, що Харків був центром України за доби Центральної Ради чи гетьмана Скоропадського ніхто не береться.

Однак навіть у цій номінації "першість" Харкова не проходить перевірку фактами. Як же було насправді?

 

На початку березня 1919 р., тобто 98 років тому, Всеукраїнським з'їздом рад, тобто формально найвищим органом влади радянської України, було затверджено рішення про Київ як столицю УСРР.

Чим воно було викликане? Коли було виконане? Як вирішувалося питання про столицю до цього рішення та після нього? Чому Київ на деякий час все-таки втратив статус головного міста України і як це відбувалося?

На ці та інші питання ви почуєте відповідь на лекції Геннадія Єфіменка, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії" у Національному музеї історії України.

Субота, 11 березня, 14.00.

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2), підніматися на 4 поверх.

Вхід до Музею за квитком (10 грн.).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.