АНОНС: Історик розповість про статус Києва в Радянській Україні

11 березня кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко прочитає лекцію "Перша чи друга столиця? Статус Києва в радянській Україні"

У публічному просторі України поширена теза про Харків як "першу столицю України". За замовчуванням мається на увазі саме "перша столиця радянської України": стверджувати, що Харків був центром України за доби Центральної Ради чи гетьмана Скоропадського ніхто не береться.

Однак навіть у цій номінації "першість" Харкова не проходить перевірку фактами. Як же було насправді?

 

На початку березня 1919 р., тобто 98 років тому, Всеукраїнським з'їздом рад, тобто формально найвищим органом влади радянської України, було затверджено рішення про Київ як столицю УСРР.

Чим воно було викликане? Коли було виконане? Як вирішувалося питання про столицю до цього рішення та після нього? Чому Київ на деякий час все-таки втратив статус головного міста України і як це відбувалося?

На ці та інші питання ви почуєте відповідь на лекції Геннадія Єфіменка, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії" у Національному музеї історії України.

Субота, 11 березня, 14.00.

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2), підніматися на 4 поверх.

Вхід до Музею за квитком (10 грн.).

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.