В Одесі курсанти провели марш на честь Української революції. ФОТО

Сьогодні курсанти інституту Військово-морських сил Одеської морської академії пройшлися маршем на честь 100-річчя Української революції.

Про це повідомляє "Первый городской". Окрім курсантів, до акції приєдналися громадські активісти.

Захід також приурочили до 100-річчя з проведення першого мітингу українських військових в Одесі 3 (16) березня 1917 року.

 

Організатори коментують, що це має в собі два смисли: вшанувати пам’ять патріотів доби Української революції й показати, що патріоти України служать в Одесі й у наш час.

"У 1917 році потрібно було мати достатньо мужності, щоб пройтися по Одесі з жовто-блакитними прапорами. Ми пам’ятаємо й шануємо подвиг наших співвітчизників. І сьогодні вийшли показати, що наше місто не проросійське, наші курсанти військово-морського інститут – патроіти України", – розповів організатор акції Віталій Устименко.

 

Учасники ходи пройшлися від пам’ятника Дюку де Рішельє до монументу Тарасові Шевченку, де виконали державний гімн України.


ДОВІДКА:

 3 (16) березня 1917 року в Одесі відбулася українська маніфестація. У ній взяли участь свідоме громадянство та юнкери двох шкіл прапорщиків на чолі з начальником 2-ї школи полковником Михайлом Омеляновичем-Павленком.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.