Спецпроект

Польська кінорежисерка знімає фільм про "людину правди" часів Голодомору

Наступна кінострічка відомої польської режисерки називатиметься "Ґарет Джонс" ("Gareth Jones").

Про це повідомляє "Польське радіо". В основі сюжету фільму буде історія валлійського журналіста Ґарета Джонса, який нелегально подорожував по Радянській Україні й збирав дані про жахіття голоду. Радянський Союз докладав усіх зусиль, аби інформація про геноцид не просочилася за кордон.

Однак Джонс зумів опублікувати в західній пресі свої репортажі, що стали першими свідченнями очевидця Голодомору.  29 березня 1933 року репортер скликав прес-конференцію в Берліні, де розповів світові про результати свого розслідування. Його заяву передрукувало багато європейських газет.

Ґарет Джонс загинув за загадкових обставин під час подорожі у Внутрішню Монголію за день до свого 40-ліття. Історики припускають, що це могла бути помста НКВД за витік інформації про Голодомор в Україні.

 

Аґнешка Голланд наголосила, що Джонс розумів відповідальність, яку він ніс на той час як журналіст. У фільмі його позиція повністю суперечить діяльності Волтера Дюранті — журналіста "The New York Times", який взяв ексклюзивне інтерв’ю у Йосипа Сталіна, здобув престижну Пулітцерівську премію в журналістиці і послідовно заперечував Голодомор у своїх роботах.

Нагадаємо, останній фільм Аґнешки Голланд "Слід звіра" (пол. "Pokot") здобув "Срібного ведмедя" 67-го Берлінського кінофестивалю — "за відкриття нових можливостей у кіномистецтві".

Детальніше про Ґарета Джонса читайте в нашому матеріалі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.