В Австрії відновили могилу міністра УНР. ФОТО

Українська громада м. Інсбрук (Австрія) відновила могилу міністра земельних справ УНР Миколи Ковалевського.

Цим активісти фактично врятували поховання від знищення, передає ZAXID.net.  

"Оскільки в Австрії земля під поховання надається в оренду (як правило, на 10 років), необхідно було постійно продовжувати договір оренди земельної ділянки, де похований Микола Ковалевський", — розповів священик Інсбруцької парафії УГКЦ  Володимир Волошин.

Саме Волошин власноруч упорядкував поховання і займався всіма бюрократичними процедурами.

Поховання Ковалевського називали одним із найбільш проблемних з-поміж поховань видатних українців у світі: зв’язок із родиною Ковалевських втратився, за похованням ніхто не доглядав. Фото: Володимир Волошин

Адже, якби договір оренди місця поховання не продовжили, на нього б чекала доля могили поета Олександра Олеся і його дружини. Довелося би терміново організовувати перепоховання, інакше б могилу ліквідували.

Щодо могили Ковалевського, то у 2008 році посол України в Австрії Євген Чорнобривко з власних коштів оплатив €431,20 оренди на 10 років.

 Місцева громада українців відновила могилу міністра УНР. Фото: Володимир Волошин

Тепер посольство України в Австрії в особі першого секретаря Володимира Дідуха знову звернулося до о. Волошина з проханням заопікуватися похованням.

Тому українська громада Інсбрука та особливо студенти-богослови з України, які тут навчаються, впорядкували могилу та спорудили тимчасовий хрест.

За словами Дідуха, посольство вже подало до Києва запит на кошти для продовження оренди та встановлення надгробного пам’ятника.

 Договір оренди місця поховання Миколи Ковалевського продовжили до 2018 року. Фото: Володимир Волошин

Довідка:

Микола Ковалевський (03.09.1892—18.08.1957) — український політичний і державний діяч, економіст, публіцист. Діяльний учасник партії українських соціалістів-революціонерів (УПСР) та з 1917 — її голова. Також голова ЦК Української селянської спілки. Очолював редколегію газети "Народна воля" — спільного органу Української селянської спілки і УПСР.

Під час роботи Всеукраїнського національного конгресу 1917 обраний членом Української Центральної Ради від Полтавської губернії, згодом — членом Малої ради Української Центральної Ради. У травні 1917 брав участь у переговорах делегації УЦР із Тимчасовим урядом у Петрограді. За Директорії УНР — міністр земельних справ в урядах С. Остапенка, Б. Мартоса, І. Мазепи.

Від 1920 року Микола Ковалевський мешкав на еміграції, спершу у Відні, де очолював одну з груп УПСР, потім у Варшаві, де співпрацював з часописами "Літературно-науковий вістник" (Львів), "Biuletyn Polsko-Ukrainski", двомісячником "Sprawy Narodowosciowe", квартальником "Wschod", Інститутом дослідження національних справ у Варшаві.

У роки Другої світової війни опинився в Румунії, був співредактором журналу "Наше життя" (Бухарест; 1940—42). Після війни жив у Австрії, де з 1950 року був редактором агентства "Express-Pressedienst" (Інсбрук), головою Українського допомогового комітету в Австрії.

Брав участь у підготовці "Енциклопедії українознавства", співпрацював з Інститутом вивчення СРСР у Мюнхені (Німеччина). Помер в австрійському місті Інсбрук. Похований на Східному цвинтарі.

----------

Дивіться також:

Могили наших у Празі. Екскурсія Ольшанським кладовищем

Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.