Завершилася перша студентська олімпіада з військової історії. ФОТО

6 квітня 2017 року на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся фінальний тур Першої Всеукраїнської студентської олімпіади з військової історії.

Про це "Історичній правді" повідомили на історичному факультеті КНУ ім. Т. Шевченка.

Участь у змаганнях взяли 16 студентів історичних спеціальностей І-ІV курсів, що представляли університети Кам'янця-Подільського, Києва, Львова, Миколаїва, Полтави, Харкова, Черкас та Чернівців.

І-й тур був дистанційним і передбачав написання есе на військово-історичну тематику, фінальний — вирішення тестових завдань з української та світової військово-політичної історії.

Історики Олексій Сокирко та Володимир Лободаєв відкрвають фінал олімпіади 

Учасники показали високий рівень знань, прагнення творчого і самостійного осмислення військового минулого. Для організаторів і журі Олімпіади це було справжнім святом спілкування однодумців.

Два перших місця посіли Володимир Ярич (Кам'янець-Подільський університет ім. І. Огієнка) та Ігор Лутчин (Львівський національний університет ім. І. Франка).

 Учасники олімпіади

Два других — Олександр Якібчук (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича) та Богдан Дещенко (Київський національний університет ім. Т. Шевченка).

 Грамоти переможцям та призи

Три третіх — Юрій Гуз (Київський національний університет ім.Т.Шевченка), Владислав Каплієнко (Харківський національний університет ім. В. Каразіна) та Андрій Максимовський (Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Короленка).

 Переможці з деканом Іваном Патриляком

Призери та учасники Олімпіади отримали нагородні дипломи, сертифікати та книжкові подарунки, які вручив декан історичного факультету доктор історичних наук, професор Іван Патриляк.

 Справа наліво: Іван Патриляк, Олексій Сокирко, Володимир Лободаєв, Андрій Руккас

Партнерами олімпіади стали проект LIKBEZ. Історичний фронт, Національний військово-історичний музей і заслужений художник України Олексій Руденко.  

Організатори обіцяють проводити олімпіаду з військової історії регулярно.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.