Завершилася перша студентська олімпіада з військової історії. ФОТО

6 квітня 2017 року на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся фінальний тур Першої Всеукраїнської студентської олімпіади з військової історії.

Про це "Історичній правді" повідомили на історичному факультеті КНУ ім. Т. Шевченка.

Участь у змаганнях взяли 16 студентів історичних спеціальностей І-ІV курсів, що представляли університети Кам'янця-Подільського, Києва, Львова, Миколаїва, Полтави, Харкова, Черкас та Чернівців.

І-й тур був дистанційним і передбачав написання есе на військово-історичну тематику, фінальний — вирішення тестових завдань з української та світової військово-політичної історії.

Історики Олексій Сокирко та Володимир Лободаєв відкрвають фінал олімпіади 

Учасники показали високий рівень знань, прагнення творчого і самостійного осмислення військового минулого. Для організаторів і журі Олімпіади це було справжнім святом спілкування однодумців.

Два перших місця посіли Володимир Ярич (Кам'янець-Подільський університет ім. І. Огієнка) та Ігор Лутчин (Львівський національний університет ім. І. Франка).

 Учасники олімпіади

Два других — Олександр Якібчук (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича) та Богдан Дещенко (Київський національний університет ім. Т. Шевченка).

 Грамоти переможцям та призи

Три третіх — Юрій Гуз (Київський національний університет ім.Т.Шевченка), Владислав Каплієнко (Харківський національний університет ім. В. Каразіна) та Андрій Максимовський (Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Короленка).

 Переможці з деканом Іваном Патриляком

Призери та учасники Олімпіади отримали нагородні дипломи, сертифікати та книжкові подарунки, які вручив декан історичного факультету доктор історичних наук, професор Іван Патриляк.

 Справа наліво: Іван Патриляк, Олексій Сокирко, Володимир Лободаєв, Андрій Руккас

Партнерами олімпіади стали проект LIKBEZ. Історичний фронт, Національний військово-історичний музей і заслужений художник України Олексій Руденко.  

Організатори обіцяють проводити олімпіаду з військової історії регулярно.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.