АНОНС: У Києві презентують аналітичний звіт про європейські законодавчі практики з декомунізації

Дослідники презентують аналітичний звіт, чим українська реформа декомунізації відрізняється від аналогічних в інших європейських країнах та як іноземні науковці оцінюють результати відкриття архівів радянських спецслужб в Україні.

Презентація приурочена до другої річниці прийняття "декомунізаційного пакету законів", яка минула 9 квітня.

У презентації візьмуть участь:

  1. Сергій Рябенко — співавтор аналітичного звіту, юрист Українського інституту національної пам’яті.
  2. Андрій Когут — співавтор аналітичного звіту, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
  3. Др. Дмитро Мєшков — науковий співробітник Nordost-Institut (Інститут історії та культури німців у Північно-Східній Європі).

В аналітичну звіті, що презентують на прес-конференції, автори розглядали законодавчі практики Чехії, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Словаччини, Болгарії, Албанії, Угорщини, Молдови, Грузії і Румунії, та аналізували європейські документи — резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ та рекомендації Комітету міністрів Ради Європи.

 

Окремо буде представлена архівна складова декомунізації — як оцінюють іноземні дослідники роботу в українських архівах після проведення реформи та як виглядає аналогічна європейська практика.

Також на завершення учасники покажуть інформаційний ролик про те, як отримати доступ до документів комуністичних спецслужб в Україні.

12 квітня, середа, 14.30

Місце: Український кризовий медіа-центр,вул. Хрещатик, 2, м. Київ.

Вхід вільний.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.