Меморіальну дошку маршалу Блюхеру демонтували в Одесі. ФОТО

Одеські комунальники демонтували меморіальну дошку, встановлену на згадку про радянського воєначальника часів Громадянської війни Василя Блюхера.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на інформагентство "Трасса Е-95".

Демонтаж дошки було проведено на виконання Закону України "Про засудження комуністичного і нацистського  тоталітарних режимів". Меморіальна дошка розташовувалася на фасаді будинку, де в 1920—1921 рр. жив командир 51-ї Перекопської дивізії Блюхер, що також свого часу займав пост начальника військ Одеської губернії.

Місце, де раніше висіла дошка Блюхеру

ДОВІДКА:

Василь Блюхер (1890—1938) — радянський військовий, державний, партійний діяч. Маршал Радянського Союзу (1935), кавалер Ордена Червоного Прапора № 1(1918), Ордена Червоної Зірки №1(1930). 

У 1938 році був заарештований у ході масових репресій в РСЧА і 9 листопада 1938 помер у Лефортівській в'язниці від тортур на допитах. Посмертно реабілітований у березні 1956 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.