Більшість росіян згодні поховати Леніна

Дві третини росіян в цілому згодні з необхідністю поховати тіло Володимира Леніна.

Про це свідчать результати опитування, проведеного російським ВЦИОМом, інформує "Українська правда".

Дві третини опитаних (63%) в цілому згодні з необхідністю поховати тіло Леніна: 32% вважають за потрібне здійснити це негайно, а 31% - почекати якийсь час, поки це питання не буде зачіпати тих, для кого Ленін дорогий.

Ще третина (31%) пропонує залишити все так, як є зараз.

Проте, як вказується у прес-релізі, керівник практики політичного аналізу і консультування ВЦИОМ Михайло Мамонов заявив, що "російське суспільство не готове до різких рішень з питання перепоховання тіла Леніна, домінуючої точки зору немає, і вона не формується".

Телефонне опитування було проведене 9-10 березня серед 1200 респондентів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.