АНОНС: "Десять міфів та одна провокація до 100-річчя революції 1917 року"

24 квітня в Луцьку співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський представить доповідь "Українська революція 1917-1921 рр.: десять міфів та одна провокація".

Доповідач розповість про новітні історичні дослідження Української революції 1917-1921 рр.; "президента" Грушевського; "антисеміта" Петлюру; "трьохсот" крутянців; луцьку особливість памʼяті про революцію 1917-1921 рр.; про те, чому Кримської Народної Республіки насправді не існувало і чи був Донбас Україною сто років тому.

А яка провокація? Провокацію почуєте на семінарі!

 

24 квітня, понеділок, 12.00

Місце: читальний зал історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки (м. Луцьк, вул. Шопена, 24).

Контакт: Віталій Скальський, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, +380671647455.

Захід організовано за підтримки Української Вільної Академії Наук (США). 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.