У Новому Орлеані протестують проти знесення пам'ятників конфедератам. ФОТО

Вранці 24 квітня 2017 року в Новому Орлеані, США демонтували перший із чотирьох пам’ятників конфедератам. Такі дії викликали несхвалення й протести частини суспільства.

Про це пише видання Upworthy.

У 2015 році міська рада Нового Орлеана проголосувала за знесення чотирьох пам’ятників конфедератам, що були одною зі сторін Громадянської війни в США 1861—1865 роках.

Першою демонтували стелу, яка увічнювала спробу місцевої Білої ліги (расистська воєнізована організація) скинути уряд Нового Орлеана 14 вересня 1874 року.

 

З 1934 по 1981 рік, коли напис на пам’ятнику був завішений, стела була причетна до схвалення вищості білої раси:  

"Мак-Енері та Пенн, обрані білими людьми губернатором і віце-губернатором, прийшли до влади, як і належало, скинувши уряд політичних авантюристів, змістивши узурпаторів губернатора Келлогга (білого) і віце-губернатора Антуана (кольорового). Війська Сполучених Штатів взяли уряд штату і відновили узурпаторів, проте національній вибори в листопаді 1876 році визнали вищість білих на Півдні й віддали наш штат нам". Фото: twitter.com/HelenKennedy

Робітники, що займалися демонтажем пам’ятника, зіткнулися з погрозами насильства з боку прихильників його збереження, тому їм довелося виконувати роботу в касках і бронежилетах під покровом ночі та охороною снайперів.

Поширеним аргументом на користь збереження пам’ятників епохи Конфедерації є твердження, ніби їх знесення буде формою "стирання пам’яті".

Політик-республіканець Корі Стюарт, який балотується на губернатора Вірджинії, навіть заявив, що знесення монумента означає, що "ІДІЛ виграла".

Дехто вдався до чудернацьких заяв, ніби знесення пам’ятника означає прихід марксизму.

Але, пише автор статті Паркер Моллой, ніхто не збирається забувати Конфедерацію, особливо ті, чиї предки від неї постраждали. Щоб знайти того, хто вважатиме, що артефакти громадянської війни не слід відображати у музей у відповідному контексті, треба буде постаратися.

Деякі пам’ятники просто увіковічнюють історичну подію чи особистість. Та інші відверто їх прославляють, і між першим і другим може бути дуже тонка лінія. На думку автора, є кращі способи пам’яті про ключові моменти історії без прославляння тих, хто боровся за збереження рабства.

Фото: Gerald Herbert/AP

За даними видання The Atlantic, на 2016 рік у США налічувалося біля 1500 пам’ятників Конфедерації, деякі з них — навіть у регіонах, що ніколи не належали до неї.

Країна всіяна статуями командвачу армією Півдня Роберту Е. Лі, президентові Конфедерації Дефферсону Дейвісу і генералу армії Конфедерації П’єру Гюставу Тутану де Борегару. 

ДОВІДКА:

Конфедеративні штати Америки ("Конфедерація") — об'єднання 11 південних штатів, чия економіка ґрунтувалася на сільському господарстві та праці чорношкірих рабів. Їм протистояли 24 промислові північних штати, згрутовані в Союз штатів.

У 1861—1865 між Конфедерацією та Союзом північних штатів точилася Громадянська війна, яка завершилася поразкою Півдня. Одною з причин війни було ставлення сторін до скасування рабства по всій державі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.