АНОНС: Декан істфаку КНУ розповість про операцію "Вісла"

28 квітня в музеї історії України в Другій світовій війні прочитають лекцію "Акція "Вісла" – останній акорд у трагічному українсько-польському протистоянні 1940-х рр.".

28 квітня 1947 року комуністична влада Польщі розпочала акцію "Віспа" з виселення українців Лемківщини, Посяння, Підляшшя та Холмщини на території західної та північної Польщі, що до 1945 р. належали Німеччині. Примусової депортації зазнали близько 150 тис. українців.

Про ті буремні трагічні події та їхні наслідки поговоримо з деканом історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктором історичних наук, доцентом Іваном Патриляком.

 

П’ятниця, 28 квітня, 14.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України в Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.