АНОНС: Народна толока в Биківні до дня пам'яті жертв політичних репресій

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" просить приєднатись волонтерів, громадських активістів, членів родин репресованих та усіх охочих до народної толоки 13 травня.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Ліс на північно-східній околиці Києва став свідком кривавих злочинів комуністичного режиму. Упродовж 1937–1941 років вантажівки із страшною регулярністю привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВД для таємного поховання у Биківнянському лісі.

Сьогодні це скорботне місце, в якому розташований Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", потребує Вашої уваги й підтримки.

Приходьте, будь ласка, у робочому одязі, візьміть робочі рукавиці та, за можливості, міцні пакети (мішки) для сміття.

Ваша участь у толоці напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій у рік 80-х роковин початку "Великого терору" стане як вагомою допомогою колективу Заповідника у прибиранні величезної території, так і свідченням небайдужості до трагічних сторінок української історії й прагненням вшанувати пам'ять невинно убієнних не лише словом, а й ділом.

Для учасників толоки буде проведена екскурсія "Биківня – від території смерті до місця пам’яті".

Субота, 12 травня, 11.00

Місце: Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва. Доїхати можна від станції метро "Лісова" маршрутними таксі або автобусами у напрямку руху Київ – Бровари (орієнтир – Пам’ятник репресованому).

Збір учасників – на центральному вході у Заповідник.

Контакт: (044) 253-03-55

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.