Документи з кагебістської справи Стекляра почали з'являтися в Інтернеті. ФОТО

У Мережі з'явилася КГБістська анкета полковника КГБ Бориса Стекляра, який відомий своєю участю в чекістській операції зі знищення графіка УПА Ніла Хасевича.

Документ опублікував Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Борис Стекляр у формі підполковника КГБ. Фото з особової справи офіцера КГБ

Згідно із анкетою, Стекляр - українець родом з Новограда-Волинського Житомирської області. Народився 29 січня 1923 року.

За цивільною освітою - викладач російської мови та літератури. Цей фах він здобув у Рівненському педінституті в 1958 році. Член КПРС із січня 1945 року.

Дані документів з особової справи Б. Стекляра спростовують твердження деяких закордонних ЗМІ про те, що Генеральна прокуратура України переслідує Стекляра буцімто за те, що він - єврей.  

"В усіх документах із особистої справи Бориса Стекляра у графі національність зазначено - українець.

Він назвав себе українцем і у власноручно заповненій анкеті. 

Росія ж хоче, щоб перед ймовірним судом постав не кагебіст, а саме єврей.

Таким чином можна не лише поглиблювати непорозуміння між українцями і євреями, але підживлювати корисні їй антисемітські стереотипи. 

Шкода, що Росії в цьому, хай і не свідомо, але допомагають західні медіа", - зазначив В'ятрович. 

Тяганина з доступом до особової справи офіцера КГБ Бориса Стекляра тривала з 2015 року, коли В. В'ятрович звернувся до Архіву Укправління СБУ у Рівненській області на підставі закону "Про доступ до архівів комуністичних репресивних органів 1917-1991".

Однак Стекляр намагався всіляко перешкодити доступові до своєї особової справи, зокрема через звернення до суду.

25 серпня 2016 року були заплановані слухання за позовом Стекляра до Рівненського управління СБУ. Проте під тиском громадськості кагебіст відкликав свій позов.   

 

Екс-заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак у коментарі "ГалІнфо" пояснював наявні труднощі з доступом: 

"Коли Стекляр забрав заяву із суду, ми звернулися до нашого регіонального підрозділу – сектору архівного забезпечення УСБУ у Рівненькій області. Виявилось, що ця справа має гриф "Для службового користування".

Це було неабиякою новиною для нас. Як радянські документи можуть мати сучасний гриф? Який там пункт з переліку відомостей, що становлять службову інформацію, може бути застосований до цих документів?

Ми тримаємо ситуацію під контролем. Найближчим часом нам пообіцяли зняти гриф і нарешті надіслати справу до Києва для ознайомлення заявника".

Урешті-решт, 26 травня 2017 року Володимир В'ятрович отримав можливість ознайомитися і скопіювати особову справу офіцера КГБ Бориса Стекляра.

Як виявилося, деякі фрагменти документів зафарбовані чорнилом так, що їх годі прочитати. Йдеться про перелік дій, за які керівництво КГБ відзначало чекіста.

 

 

Як повідомлялося, у квітні 2017 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом загибелі повстанського художника Ніла Хасевича під час чекістсько-військової операції в 1952 році. Одним із керівників операції був капітан держбезпеки Борис Стекляр.

Дивіться також:

Ніл Хасевич. Людина, яка створила візуальний образ УПА

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.