Україна і Франція знімуть біографічний фільм про Анну Ярославну

Українська компанія Kinorob та французька Dadafilms анонсували початок зйомок історичної драми "Анна Київська - королева Франції" (Anna de Kiev).

Зйомки байопіку (біографічного фільму) заплановані на літо-осінь 2018 року на території Франції і України, а в широкий прокат Анна Київська вийде у 2019 році, повідомляє "Новое время".

Зараз картина перебуває на фінальній стадії написання сценарію. Уже узгоджено основний склад знімальної групи. 

Фото: nv.ua

Режисером-постановником картини виступить триразовий володар премії Сезар Ів Анжело, а оператором - Сергій Михальчук.

"Наша основна мета - створити якісний історичний фільм для широкої аудиторії, зрозумілий глядачеві і в Україні, і у Франції, і в інших країнах. Також фільм продемонструє широкій громадськості виняткову роль, яку зіграла династія Ярослава Мудрого у французькому державотворенні.

Історія княжни Анни Ярославни може стати поворотним моментом для перегляду геополітичної ролі України за останні 1000 років, що особливо актуально в умовах нинішнього повернення України в Європу і боротьби за свою ідентичність", - зазначає продюсер проекту Єгор Олесов ("Незламна", "Сторожова застава", "Поліна").

Режисер Ів Анжело. Фото: nv.ua

Сюжет фільму заснований на історичному романі французької письменниці Жаклін Доксуа "Анна Київська, королева Франції". Вона ж і написала сценарій стрічки. Це історія про київську княжну Анну - доньку Ярослава Мудрого, яка одружується зі французьким королем Генріхом.

За їх правління Франція зазнає великого розквіту. За допомогою зброї та дипломатії Генріх і Анна перемагають ворогів, розширюють свої землі і приносять на них мир і спокій.

"Історична постать Анна Ярославни сповнена величезної енергії, і сьогодні, як і 1000 років тому, приковує пильну увагу і нерідко стає предметом історичних суперечок в сучасній Європі. Наш фільм покликаний дати вичерпну відповідь щодо походження княжни Київської - королеви Франції", - наголошує продюсер проекту Оксана Мельничук.

Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін заявив, що з одруження Анни Ярославни, середньої дочки Ярослава Мудрого, із Генріхом I у 1051 році почалися французько-російські відносини. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.