Невідомі обмалювали Монумент Слави у Львові. ФОТО

Невідомі облили червоною фарбою Монумент Слави на вул. Стрийській у Львові. Білою фарбою на частині комплексу написали слово "окупація".

Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" повідомив мобілізований журналіст ICTV Іван Кривий, передає "ГалІнфо".

"Потрібна" картинка далі формується. Якщо у театрі під час вистави висить рушниця, то вона повинна вистрілити. Якщо у Львові "ламають списи" довкола Монумента Слави - чекай провокацію, адже суперечка - лише фон для ефектних та провокуючих рішень.

 

Для того, щоб фарба, яка трансформується у факт приниження пам'яті і не уміння виходити з суперечливих ситуацій цивілізовано, ставала ударом по нашому місту, нашій країні, по нашому народові", - написав Іван Кривий.

 

Він зазначив, що фарба ще свіжа, тому ймовірно провокацію здійснили вночі.

"Під покровом ночі створили "картинку", що тут живуть неадекватні люди. Вам не вдасться хитати місто! Громада Львова, українці - це не циніки, це не люди "темряви". Тому однозначно прошу відділяти тих, хто зробив цю провокацію і громаду!", - написав Іван Кривий.

 

Він додав, що якби працювала камера відео нагляду, то провокаторів можна було б побачити.

Як писала "ІП", з початку цього року в Україні з певною періодичністю спостерігаються атаки вандалів на пам'ятники та меморіальні дошки.

Почалося все 8 січня, коли невідомі підірвали меморіал загиблим полякам у Гуті Пеняцькій на Львівщині. Відновлений пам'ятник знову пошкодили 14 березня. У ніч на 25 січня було атаковано польський меморіал у Биківні, що під Києвом.

10 березня був сплюндрований пам’ятник львівським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році. 12 березня образливі написи і червона фарба з’явилася у Підкамені на Львівщині, на меморіалі полякам, які загинули у польсько-українському конфлікті.  

Вночі проти 18 березня вандали сплюдрували монумент Олені Телізі в Бабиному Яру в Києві. 22 березня виявилося, що в київського пам'ятника Щорсу бракує ноги. 24 березня і 28 квітня фарбою псували меморіал загиблим євреям коло Тернополя.

У ніч на 8 квітня хтось розбив меморіальні дошки Симону Петлюрі та героям сучасної війни27 квітня постраждав пам'ятний знак на честь солдатів дивізії військ СС "Галичина" у Тернополі. У ночі з 27 на 28 травня фарбою облили меморіальну дошку на честь Євгена Коновальця в Боярці.

Окрім того, впродовж 2014-2017 років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.