Спецпроект

Єврейський монумент у Тернополі знову пошкодили. ФОТО

Вандали знову осквернили єврейський меморіал на околиці села Петриків поблизу Тернополя.

Про це повідомив голова єврейської громади Тернопільщини Ігор Банзерук, передає ZAXID.net.  Уранці пам’ятник облили невідомою маслянистою рідиною.

"Я звернувся до міліції, в СБУ, повідомив про це консула Ізраїлю в Україні Геннадія Поліщука, керівництву Всеукраїнської єврейської організації. Зараз збираємо громаду і будемо очищати пам'ятник від нечистот", – сказав Банзерук.

За його словами, за останні десять років такі акти вандалізму на могилі жертвам Голокосту були здійснені шість разів. Зловмисників так і не затримали.

Фото: Укрінформ

Раніше "Історична правда" повідомляла про атаку вандалів на пам'ятник 24 березня цього року. За кілька днів його відчистили активісти Спілки українського молоді.

Пам'ятний знак жертвам Голокосту розташований у Петриківцях Тернопільського району. У цих околицях під час Другої світової війни йшли масові розстріли євреїв з місцевого гетто, яке, за даними Наукового центру юдаїки та єврейського мистецтва ім. Ф. Петрякової, вважалося найбільшим в Галичині серед єврейських гетто.

На місці, де загинуло понад 5 тис. євреїв, у 1990-х встановлено меморіальний знак з написом: "В пам'ять святих мучеників-євреїв, жорстоко знищені нацистськими вбивцями і похованих тут".

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.