Суд призупинив рішення Баштанської міськради про повернення комуністичних назв. ДОКУМЕНТ

Баштанський районний суд Миколаївської області 2 червня призупинив дію рішення Баштанської міської ради про повернення старих назв ряду вулиць, які раніше були перейменовані в процесі декомунізації.

Про це повідомляє сайт "Преступности. НЕТ" з посиланням на прес-службу прокуратури Миколаївської області. 

 
 

Як повідомляла "ІП", 25 травня сесія міськради м. Баштанка Миколаївської області ухвалила повернути старі назви вул. Небесної Сотні, Підпільників ОУН, Д. Боровика і М. Василенка. Вони стали називатися, відповідно, вул. Баштанської Республіки, Васляєва, Ватутіна та Горького.

Український інститут національної пам’яті у листі на адресу Баштанської міської ради оскаржив дане рішення, а також спрямував відповідні звернення до СБУ та Генпрокуратури.

2 червня Миколаївська прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом повторного перейменування.

"Так, у зв'язку з прийняттям 25.05.2017 Баштанською міською радою рішення щодо повернення старих назв низці вулиць у місті Баштанка, які раніше були перейменовані у процесі декомунізації, зареєстровано кримінальне провадження, а рішення міської ради оскаржено до суду із клопотанням про зупинення його дії", - йдшлося в повідомленні прес-служби прокуратури.

На думку прокуратури дії міських депутатів містили ознаки злочину за ч.2 ст. 436-1 Кримінального кодексу України - виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, вчинені особою, яка є представником влади.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.