Демонтажу герба СРСР з "Батьківщини-матері" не перешкоджає жоден закон, — В'ятрович

Демонтаж герба СРСР на монументі “Батьківщина-мати” гальмують лише технічна та фінансова проблеми.

Про це в коментарі "УНН" повідомив голова Українського інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.

"Зараз єдина проблема, яка насправді стоїть на заваді усунення герба — це технічна проблема (яким чином зробити це — зрізанням чи накладанням чогось), і, очевидно, фінансова, тому що це потребує якихось додаткових ресурсів. Я сподіваюся, що ми вже дійдемо до практичних інженерних рішень і вже незабаром цей герб буде усунуто зі щита "Батьківщини-матері". Тим більше, що цей пам’ятник є однією з візитівок Києва, і дуже недобре, що ця візитівка помічена тоталітарною символікою", — зазначив В. В’ятрович.

При цьому він зауважив, що чинне законодавство України про охорону культурної спадщини не перешкоджає демонтажу герба.

"Згідно з законом "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні", цей пам’ятник не може бути демонтований. Разом із тим, пам’ятник містить елемент, який є чітко заборонений іншим законом... Навіть якщо він присвячений Другій світовій війні, він не може бути інструментом пропаганди, яка заборонена законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів". Суперечностей між цими законами немає"
, — пояснив голова Інституту Нацпам’яті.

Зі слів В.В’ятровича, законодавство про авторське право і суміжні права також не може бути підставою для відмови від демонтажу герба СРСР.

"Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів" не передбачає взагалі ніякої різниці щодо форм власності чи якогось авторства, які б стояли на заваді усунення символів тоталітарного режиму", — наголосив він.

Крім того, В.В’ятрович підкреслив, що внесення Мінкультом 16 грудня 2016 року монументу "Батьківщина-мати" до Держреєстру нерухомих пам’яток України теж не перешкоджає демонтажу радянської символіки. 

"Це жодним чином не заважає демонтувати радянський герб зі щита",
 — сказав він.

При цьому В.В’ятрович зазначив, що орієнтовну дату демонтажу назвати поки що не готовий. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.