Спецпроект

Фільм "Волинь" здобув гран-прі фестивалю польських фільмів у Москві

Журі Х Кінофестивалю польських фільмів у Москві "Вісла" присудило головну премію фільмові "Волинь" режисера Войцеха Смажовсього.

Про це повідомляє офіційний сайт фестивалю. Журі відзначило стрічку Смажовського "за жахаючу художню інтерпретацію зла, джерелом якого є націоналізм".

Голова журі підкреслив, що від режисера вимагалася велика мужність, щоб узятися за тему "волинської різанини". За його словами, картина Смажовського далеко виходить за рамки чисто польсько-українського конфлікту і, насправді, стосується всіх людей і показує, наскільки небезпечним є "демон націоналізму" і релігійна пропаганда ненависті замість пропаганди любові.  

Крім "Волині", на кінофестивалі відзнаки здобули ще два фільми: "Мистецтво кохання" Марії Садовоської та "Остання сім’я" Яна Матушинського. 

Як відомо, фільм "Волинь" вийшов на екрани в Польщі у жовтні 2016 року. Його вихід супроводжувався скандалом з українського боку.

Українські критики розцінили стрічку як таку, що розпалює польсько-українську ворожнечу, спотворює реальну картину польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни та приділяє перебільшену увагу сценам убивств та насильства.

Кінофестиваль польських фільмів у Росії "Вісла" розпочався 25 травня і триватиме до 11 червня цього року. Організаторами виступили фонд "Підтримка" та продюсерський центр "Кінофест".

Дивіться також:

Петро Тима: Синдром "Волині". Кому вигідно сварити поляків і українців

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.