Спецпроект

Фільм "Волинь" здобув гран-прі фестивалю польських фільмів у Москві

Журі Х Кінофестивалю польських фільмів у Москві "Вісла" присудило головну премію фільмові "Волинь" режисера Войцеха Смажовсього.

Про це повідомляє офіційний сайт фестивалю. Журі відзначило стрічку Смажовського "за жахаючу художню інтерпретацію зла, джерелом якого є націоналізм".

Голова журі підкреслив, що від режисера вимагалася велика мужність, щоб узятися за тему "волинської різанини". За його словами, картина Смажовського далеко виходить за рамки чисто польсько-українського конфлікту і, насправді, стосується всіх людей і показує, наскільки небезпечним є "демон націоналізму" і релігійна пропаганда ненависті замість пропаганди любові.  

Крім "Волині", на кінофестивалі відзнаки здобули ще два фільми: "Мистецтво кохання" Марії Садовоської та "Остання сім’я" Яна Матушинського. 

Як відомо, фільм "Волинь" вийшов на екрани в Польщі у жовтні 2016 року. Його вихід супроводжувався скандалом з українського боку.

Українські критики розцінили стрічку як таку, що розпалює польсько-українську ворожнечу, спотворює реальну картину польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни та приділяє перебільшену увагу сценам убивств та насильства.

Кінофестиваль польських фільмів у Росії "Вісла" розпочався 25 травня і триватиме до 11 червня цього року. Організаторами виступили фонд "Підтримка" та продюсерський центр "Кінофест".

Дивіться також:

Петро Тима: Синдром "Волині". Кому вигідно сварити поляків і українців

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.