АНОНС: В Історичному музеї поговорять про невідомі сторінки життя останнього командира УПА

Цієї суботи запрошуємо до розмови про одну з яскравих постатей української історії - Василя Кука, останнього головнокомандувача УПА, який у 1950 р. замінив на цій посаді Романа Шухевича і став його наступником.

Лекцію проведе дослідниця історії українського національно-визвольного руху Аліна Понипаляк.

 

Життя і діяльність В. Кука оповита таємницями та міфами. Усі члени його родини мали відношення і входили до підпілля ОУН чи УПА. Двох молодших братів Василя, Іларія та Ілька, за їх проукраїнську діяльність було страчено за вироком польського суду.

Сам В. Кук мав понад десять псевдо. Найвідоміші з них: Леміш, Ведмідь, Василь Коваль. Його дружиною стала Уляна Крюченко, яка була родом із м. Дніпропетровська (нині – Дніпро). Саме в Дніпропетровську, коли В. Кук розвивав мережу оунівського підпілля на Сході України, й зародилося кохання між ним та студенткою педагогічного інституту.

Їхнє вінчання і народження сина Юрка відбулося у криївці на Львівщині. Згодом хлопчика було викрадено з родини Куків енкавеесівцями. Його виховували в радянській атмосфері, й до 13 років Юрій і гадки не мав, ким є його батьки. Проте наявність дружини не завадила радянським спецслужбам з метою дискредитації приписати Василю Куку понад 25 коханок.

Про ці та інші цікаві факти з життя останнього головнокомандувача УПА піде мова на лекції.

Субота, 10 червня, 14.00.Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Прохання перед лекцією попередньо зареєструватися за формою.

Вхід до музею на лекцію - 30 грн.

Додаткова інформація за телефоном: (044) 278-48-64.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.