У Боярці відкрили барельєф полковнику Коновальцеві. ФОТО, ВІДЕО

10 червня в Боярці Київської області урочисто відкрили барельєф полковнику Армії УНР, засновнику ОУН Євгену Коновальцю.

Барельєф установили на будівлі міської школи № 2 з ініціативи благодійного фонду "Героїка". 

У цьому приміщення в листопаді-грудні 1918 року розташовувався штаб Осадного корпусу Січових стрільців, яким командував Коновалець.

 Усі фото - Віталій Падалка 

На церемонії відкриття були присутні: міністр культури України Євген Нищук, дисидент, політв'язень, співзасновник Української Гельсінської групи Левко Лук'яненко, представники місцевої влади, численні громадські та культурні діячі.

 

Почесну варту на заході забезпечували реконструктори військово-історичного клубу "Постанець" в одностроях Армії УНР та ліцеїсти-зв’язківці

 
 

.Освятили меморіальний знак представники духовенства за супроводу церковного хору.

 
 

Група "Хорея козацька" виконала автентичні пісні часів Української революції 1917—1921 років. Більше фото — тут.

Євген Коновалець (14.06.1891—23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк (дивізію, корпус, групу) Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Як повідомлялося, раніше в Боярці встановили меморіальну дошку на честь Євгена Коновальця. Наступно ночі її облили фарбою вандали, однак активісти швидко відчистили дошку.

У м. Подільську Одеської області демонтували пам'ятник радянському воєначальнику часів Української революції і Громадянської війни Григорію Котовському.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.