У Подільську на Одещині демонтували пам'ятник Котовському. ФОТО, ВІДЕО

В ніч із 9 на 10 червня в місті Подільську (колишньому Котовську) Одеської області демонтували пам'ятник червоному комкору та радянській іконі Громадянської війни Григорію Котовському.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на місцеві ЗМІ.

За словами джерела в Подільській міськраді, масивний монумент, що стояв у центральній частині міста, біля будівлі залізничного вокзалу, знесли вночі.

 

"Кажуть, така вказівка надійшла від керівництва, оскільки в найближчі дні до Подільська приїде новий голова Одеської обласної державної адміністрації Степанов. Може виникнути питання про невиконання "Закону про декомунізацію", — сказало джерело.

Крім того, в Подільську залишається в занедбаному стані мавзолей Котовського — один з трьох на території пострадянського простору (два інших — загальновідомий Володимира Леніна в Москві, а також медика Миколи Пирогова у Вінниці).

У вересні 2016-го депутати міської ради Подільська ухвалили рішення поховати останки Григорія Котовського, які зберігаються в мавзолеї в центрі міста. Прах Котовського мали перенести на міське кладовище №1, проте рішення досі не виконане.

Котовськ перейменували на Подільськ разом із низкою населених пунктів у 18 областях 12 травня 2016 року в рамках декомунізації.

Дивіться також:

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".