In memoriam. Помер канцлер, що об'єднав Німеччину

Колишній канцлер Німеччини Гельмут Коль помер вранці, 16 червня, у своєму будинку у Людвігсхафені.

Про це повідомило німецьке видання Bild, передає "Європейська правда".

Гельмуту Колю було 87 років. Більше деталей про його смерть поки не повідомляють.

Гельмут Коль, листопад 1973 року. Фото: economic-definition.com

У червні 2015 року Гельмут Коль пережив складну операцію на кишківнику. 

Гельмут Коль працював канцлером ФРН упродовж 16 років – з 1982 по 1998 рік. За часів його правління в 1989 році відбулося падіння Берлінського муру. Коль був одним з ініціаторів об'єднання Німеччини.

 Гельмут Коль під час підписання Угоди про союз ФРН і НДР, 18 травня 1990 року. Фото: economic-definition.com

Гельмут Коль перебував на посаді канцлера чотири терміни поспіль – найдовше в історії сучасної Німеччини. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.