АНОНС: Науковий семінар до 100-ліття Генерального Секретаріату Центральної Ради

22 червня відбудеться відкритий науковий семінар, присвячений 100-літтю створення у 1917 році першого українського уряду – Генерального секретаріату.

Захід пройде в історичній будівлі Української Центральної Ради, де 1917 року було створено перший український уряд ХХ століття – Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради, що згодом став Радою Народних Міністрів незалежної Української Народної республіки. 

 

Три доповіді дозволять розкрити усі обставини створення та формування Генерального секретаріату (Олександра Кудлай, Інститут історії України НАН України), з’ясують історичну топографію урядового Києва (Олександр Кучерук, Музей Української революції 1917-1921 років), а також висвітлять долю голів уряду та інших урядовців (Валентина Піскун, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України).

Дискусія і контраверсія думок вітається.

22 червня, четвер, 15.00

Місце: вул. Володимирська, 57, Музей Української революції 1917-1921 років. 

Вхід вільний.

Контакт: 044 234-34-94.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.