Польський Сейм ухвалив знесення радянських пам'ятників

Нижня палата парламенту Польщі (Сейм) 22 червня проголосувала за внесення правок до ухваленого у квітні закону про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного ладу в назвах будівель і об’єктів.

Документ передбачає знесення пам’яників, які прославляють комунізм, пише "Руфабула". До них зараховують і меморіали на честь Червоної армії.

У першому і другому читаннях законопроекту більшість партій, які входять до польського парламенту, підтримали документ. За ухвалення поправок проголосували 408 депутатів, 7 висловилися проти, 15 утрималися. Поправки вступлять у силу через три місяці із дня їх ухвалення.

У законі про заборону пропаганди комунізму, прийнятому у квітні, питання про долю пам’ятників комуністичної епохи не регулюється. У поправках зазначено, що пам’ятники та інші подіні об’єкти "не можуть віддавати данину пам’яті особам, організаціям або датам, які символізують комунізм або інший тоталітарний лад".

До таких меморіалів не відносяться пам’ятники, розташовані на кладовищах або території інших захоронень; об’єкти, які не виставлені на загальний огляд, або які демонструються з науковою метою, у якості витворів мистецтва, а також монументи, внесені в реєстр пам’ятників архітектури.

Усі меморіали, які не відносяться до перелічених категорій, пропонують демонтувати протягом 12 місяців після набрання поправками чинності. На території країни розташовано щонайменше 469 таких об’єктів, біля 250 з яких присвячені Червоній армії.

У пояснювальній записці до законопроекту говориться, що "збереження назв установ і пам’ятників на честь подій і людей, які здійснювали злочинний вплив на історію Польщі, дає прихильникам тоталітаризмів просувати свої погляди, що робить негативний вплив на суспільство".

Як вважають автори поправок, з цієї причини потрібно переглянути закон "шляхом створення юридичних інструментів для усунення деморалізуючих пам’ятників і назв і загальнодоступного простору".

Ужиті заходи дадуть громадськості чіткий сигнал про те, що держава "реалізує конституційний приницп, який забороняє тоталітарний режим, засуджує і викриває всі дії, пов’язані з просуванням тоталітарних поглядів", упевнені ініціатори поправок.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.