В Івано-Франківську знайшли імовірне поховання жертв НКВД. ФОТО

Поруч із міським озером в Івано-Франківську виявили масове поховання періоду 1940-х років

У могилі, за підрахунками науковців, лежать останки щонайменше 50 жертв, передають "Франківчани".

Поховання кілька днів тому виявили працівники "Прикарпаттяобленерго", які прокладали в землі кабель поруч із єврейським кладовищем на провулку Матросової в Івано-Франківську. За словами очевидців, робітники намагалися одразу закопати яму з останками, проте місцеві мешканці не дозволили їм цього зробити та зателефонували в поліцію.

Фото: Юрій Присяжнюк

"Ми їх зразу просили не копати, бо тут можуть бути поховання. Але голова садового товариства нам сказав, що це — приватизована територія і там нічого немає", — розповідає пані Галина, яка мешкає недалеко від виявленого поховання.

 Фото: Юрій Присяжнюк

Зараз розкопки тут проводять науковці комунального підприємтсва "Пам'ять". Із траншеї та куп ґрунту вони вже викопали близько двох мішків людських кісток та елементів одягу. Зокрема, науковці виявили фрагменти жіночого та дитячого взуття. 

 Фото: Юрій Присяжнюк

"Людські останки залягають шаром 30 сантиметрів, можливо — глибше, ми поки що не можемо сказати точно. Довжина ями складає, поки що, 5 метрів. Останки перебувають в анатомічній цілісності, але розташування тіл не має жодного порядку. Тобто, тіла опинилися в ямі без будь-якого упорядкування", — розповів журналісту "Франківчан" керівник комунального підприємства "Пам'ять" Василь Тимків.

 Фото: Юрій Присяжнюк

За словами Василя Тимківа, останки, найімовірніше, належать жертвам комуністичних репресій періоду після ІІ світової війни. Про це свідчать особливості могили, зокрема — її невелика глибина. НКВД використовував для поховання природні нерівності рельєфу — рови та заглиблення, не намагаючись викопати глибоку яму. Окрім того, за свідченням місцевих мешканців, у 40-х роках НКВД регулярно привозив до цього місця вантажівки з тілами людей.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.