У Києві встановили ще один пам’ятник королеві Франції Анні Київській – копію французького

У Києві біля станції метро "Арсенальна" відкрили копію пам’ятника королеві Франції Анні Київській.

Про це повідомляє у Фейсбуці Український інформаційний простір, посилаючись на "Вечірній Київ", передає ZIK.

Оригінал монумента заввишки 2,5 метри з 2005 року стоїть у французькому місті Санліс.

Копія пам’ятника королеві Франції Анні Київській у Києві біля станції метро "Арсенальн"». Фото: "Фейбук"-сторінка "Український інформаційний простір"

"Пам’ятник Анні є для мене особливим, адже має своєрідну енергетику. Цю постать можна вважати оберегом не лише Києва, але й усієї країни крізь віки. Мало хто знає, але саме завдяки зверненню французької громади зберегти Софію Київську – собор, який побудував батько Анни Ярослав Мудрий – радянська влада відмовилась від знесення цієї споруди у 1930-х роках", – сказав скульптор Микола Зноба.

За словами митця, прообразом доньки Ярослава Мудрого послужили кілька натурниць, а її сукня – це приблизний варіант одягу ХI століття. Скульптурою Анни Київської можна помилуватися на вулиці Івана Мазепи біля станції метро "Арсенальна". 

Як повідомлялося, 10 листопада 2016 року пам’ятник королеві Франції Анні Ярославні, доньці київського князя Ярослава Мудрого, відкрили в сквері, що на Львівській площі в Києві.

----------

Читайте також:

Не тільки Анна! Чому Україна мусить поставити питання про всю старокиївську спадщину

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.