У Києві відкрили пам'ятник королеві Франції Анні Ярославні. ФОТО, ВІДЕО

10 листопада у сквері, що на Львівській площі в Києві, відкрили пам’ятник королеві Франції Анні Ярославні, доньці київського князя Ярослава Мудрого.

Урочиста церемонія відбулася за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Франції в Україні Ізабель Дюмон і міністра культури України Євгена Нищука, передають Українські національні новини.

Окрім французького посла на заході були також присутні посли Бельгії, Швейцарії, Мексики, Польщі, Словенії, Норвегії, Грузії, скульптор і автор пам’ятника Костянтин Скритуцький та учні київських французьких шкіл.

"Анна не уявляла собі, що на початку 21 століття інша жінка, родом із Франції, тобто я, відкриватиме статую, зведену на її честь, у центрі її рідного міста. Мені здається, це дуже символічно. Це укріпить зв'язки, які Франція розвиватиме і зміцнюватиме заради сильної, єдиної та вільної України", - зазначила посол Франції в Україні Ізабель Дюмон. 

ДОВІДКА:

Анна Ярославна, Anne de Kiev - (орієнтовно 1024 - пізніше 1075) — донька київського князя Ярослава Мудрого, дружина французького короля Генріха I Капета, королева Франції, мати майбутнього короля Філіппа І.

В історії залишилася як прабабця майже 30 французьких королів. Анна славилася своєю освіченістю, культурою, мудрістю та красою.  Вона підписувала документи, відігравала важливу політичну роль, вела персональну переписку з Папою Римським, проводила активну доброчинну діяльність з церквою.

Фото Артема Сліпачука, "День".

Після смерті короля, Анна Київська правила Францією до повноліття свого сина Філіппа I, після вступу на престіл сина продовжувала вести активну діяльність як королева-мати.

У давньоруських джерелах Анна зовсім не згадується. Біографія реконструюється винятково на підставі звісток французьких середньовічних хронік і документів.

Читайте також:

Як вшановували королеву Анну у Франції в 2013 році

Українці купили церкву Анни Ярославни неподалік Парижа

Середньовічне кохання - лицар Завіша і королева Кунгута Галицька

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.