Україна передала Франції копію пам’ятника Анні Київській. ФОТО

Україна передала пам’ятник Анні Ярославні (Анні Київській) французькому місту Тулуза.

Про це повідомляє "Український тиждень" з посиланням на прес-службу Київської міської держадміністрації.

Планується, що його встановлять на початку весни на набережній річки Гаронни в історичній частині Тулузи, біля одного з храмів міста.

Згідно з повідомленням, пам’ятник  є авторською реплікою скульптури, встановленої в листопаді 2016-ого в сквері Анни Київської на Львівській площі в столиці. Створив його київський скульптор Костянтин Скритуцький.

Фото: Український тиждень.

Куратор проекту Федір Баландін розповів, що бронзова скульптура втілює десятирічну Анну Київську.

"Скульптура, можна сказати, символізує те, що кожна маленька українка в майбутньому може стати королевою", - сказав під час церемонії передачі пам‘ятника Федір Баландін.

Мер Тулузи Жан-Люк Муденк подякував меру Києва Віталію Кличку, який привіз статую, за візит і за розвиток зв’язків між містами-побратимами.

"Культура була важливою з самого початку побратимства наших міст. І я дуже вдячний за цей подарунок моєму місту - статую Анни Київської", - зазначив мер Тулузи.

Як повідомлялося, 29 травня в Парижі після зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, президент Росії Володимир Путін назвав доньку князя Ярослава Мудрого Анну Ярославну "російською" і заявив, що французько-російські взаємини почалися з її шлюбу з Генріхом I у 1051 році.

Нагадаємо, що 11 листопада 2016 року пам'ятник королеві Франції Анні Ярославні урочисто відкрили на Львівській площі в Києві. 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.