Україна передала Франції копію пам’ятника Анні Київській. ФОТО

Україна передала пам’ятник Анні Ярославні (Анні Київській) французькому місту Тулуза.

Про це повідомляє "Український тиждень" з посиланням на прес-службу Київської міської держадміністрації.

Планується, що його встановлять на початку весни на набережній річки Гаронни в історичній частині Тулузи, біля одного з храмів міста.

Згідно з повідомленням, пам’ятник  є авторською реплікою скульптури, встановленої в листопаді 2016-ого в сквері Анни Київської на Львівській площі в столиці. Створив його київський скульптор Костянтин Скритуцький.

Фото: Український тиждень.

Куратор проекту Федір Баландін розповів, що бронзова скульптура втілює десятирічну Анну Київську.

"Скульптура, можна сказати, символізує те, що кожна маленька українка в майбутньому може стати королевою", - сказав під час церемонії передачі пам‘ятника Федір Баландін.

Мер Тулузи Жан-Люк Муденк подякував меру Києва Віталію Кличку, який привіз статую, за візит і за розвиток зв’язків між містами-побратимами.

"Культура була важливою з самого початку побратимства наших міст. І я дуже вдячний за цей подарунок моєму місту - статую Анни Київської", - зазначив мер Тулузи.

Як повідомлялося, 29 травня в Парижі після зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, президент Росії Володимир Путін назвав доньку князя Ярослава Мудрого Анну Ярославну "російською" і заявив, що французько-російські взаємини почалися з її шлюбу з Генріхом I у 1051 році.

Нагадаємо, що 11 листопада 2016 року пам'ятник королеві Франції Анні Ярославні урочисто відкрили на Львівській площі в Києві. 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.