На Кіровоградщині студенти-археологи знайшли мотику, якій 7 тисяч років

Цінний артефакт виявили учасники археологічної експедиції Одесього національного університету ім. Мечникова й місцевого археологічного музею на багатошаровому пам'ятнику Мельнична Круча коло с. Сабатинівка на Південному Бузі (Благовіщенський район Кіровоградської області).

Ідеться про прекрасно збережену мотику, яка зроблена з оленячого рогу в часи неоліту (бл. 7 тис. років тому). Її знайшли студенти другого курсу історичного факультету ОНУ ім. Мечникова Махайло Самофатов і Ганна Жиленко, пише "Думская".

За словами керівника експедиції кандидата історичних наук Дмитра Кіосака, знаряддя праці, виготовлені не з каменю, — взагалі рідкісна знахідка на пам'ятках доби неоліту. Та в цьому випадку має значення, перш за все, стан мотики. Завдяки йому, археологи зможуть точніше датувати шар, який вивчають.

 

"Збереження речей з попередніх розкопок залишає бажати кращого. Більшість були настільки пересохлими, що їх доводилося скріпляти, просочують клеєм. А це суттєво перешкоджає будь-якому хімінчому аналізові в подальшому, — каже археолог. — Дана знахідка практично в ідеальному стані, і ми нарешті за допомогою радіовуглецевого аналізу зможемо одержати її точне датування".

 

За словами Кіосака, ця інформація допоможе з’ясувати, коли конкретно люди епохи неоліту прийгли на берег Південного Бугу й ким вони насправді були: хліборобами чи збирачами:

"Ще порівняно недавно мотики такого типу сприймали однозначно як хліборобське знаряддя, призначене для розпушування ґрунту. Однак згодом при картографуванні таких артефактів у масштабі всієї Європи з’ясувалося, що вони більше характерні для рухомих груп мисливців і збирачів й відомі на поселеннях хліборобів лише там, де останні вступали в контакт із бродягами-мисливцями. Імовірно, останні використовували їх для добування їстівного коріння. Долина Південного Бугу  один із таких контактних регіонів, і можливо, відкриття одеських студентів фіксує епізод давніх міжкультурних контактів".

 

Як розповіли самі студенти, знахідку вони зробили в найменш перспективному квадраті пошуку й попервах прийняли мтику за звичайну кістку.

"Аня розчистила знахідку, і стало зрозуміло, що ріг обробляла людина. У ньому акуратно просвердлили отвір для насаки на руків’я, — розповів Михайло Самофатов. — Навіть у нашому археологічному музеї до сих пір не було настільки давніх мотик із рогу".

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.