У Москві урочисто відкрили монумент конструктору автомата Калашникова. ФОТО

19 вересня в Москві урочисто відкрили пам’ятник визначному російському зброяреві Михайлу Калашникову. Цього дня Російська Федерація відзначає День зброяра.

Автором композиції висотою 7,5 м став народний художник РФ Салават Щербаков, передає РІА "Новости". На церемонії були присутні міністр культури Росії Володимир Мединський, донька контруктора Олена, представники міської адміністрації Москви та інші.

 Фото: РІА "Новости"

"Це дуже незвичайний пам’ятик, тому що Михайло калашников — в деякій мірі Кулібін ХХ століття, уособлення найкращих рис російської людини. Незвичайна природна обдарованість, простота, чесність, організаційний талант – усе те, що дозволило створити цілу лінійку зброї із захисту батьківщини, серед якої, звісно, автомат Калашникова — справжній культурний бренд Росії", — сказав він.

 Фігура зброяра тримає в руках автомат АК-47 - перший із серії знаменитих автоматів, які брали участь у всіх конфліктах другої половини ХХ-го і початку ХХІ століть. Фото: РІА "Новости"  

У художній композиції монумента позначено фігуру земної кулі й образ святого Георгія переможця як "символи збереження миру й перемоги над "силами зла".

Ініціатором встановлення пам’ятника виступило Російське військово-історичне товариство, головою якого є сам міністр Мединський.

 Барельєв на постаменті із зображенням автоматів і кулеметів, створених М. Калашниковим. Фото: Владислав Шатило / РБК.

Під час церемонії відкриття, за даними РБК, громадянин Андрій Кисельов вийшов на одиничний пікет із плакатом "Конструктор зброї = смерті конструктор". Його затримала поліція, провела роз’яснювальну бесіду, після чого пікетувальник повернувся до пам’ятника, де його затримали вдруге.

Також критично висловився щодо пам’ятника відомий російський рок-музикант Андрій Макаревич.

"Ну добре. Пам’ятник Калашникову. Нехай нам буде чим пишатися. Якщо підрахувати, скількох людей на планеті вбито з його зброї, вийдуть мільйони… Добре. Хай Калашникову. Але чому така бездарна, потворна скульптура? навіть у радянські часи цей істукан не пройшов би худраду. Ну що ж ми так сптворюємо своє місто, ганьбимося перед усім світом?", — написав Макаревич у себе на "Фейсбуці".

Нагадаємо, Михайло Тимофійович Калашников помер 23 грудня 2017 року в віці 94 років. Підбірку історичних фотографій, де зображений АК, дивіться тут.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.