Польський ІНП кваліфікує "польську операцію" НКВД як геноцид

У розслідування так званої "польської операції" НКВД Інститут національної пам’яті Польщі прийняв юридичну класифікацію комуністичних злочинів, що мають форми геноциду.

Про це 28 вересня повідомив прокурор Роберт Осінський зі слідчого підрозділу ІНП Польщі під час конференції на тему знищення поляків в СРСР у 1930 роках, що проходила у Варшаві, передає "Польське радіо".

"Це розслідування ведеться у справі комуністичних злочинів, що є одночасно злочинами проти людства, а у цьому конкретному випадку ці злочини мають форми геноциду", — заявив  Осінський, який веде провадження у справі так званої польської операції НКВД спільно з іншими прокурорами ІНП у відділенні Комісії з розслідування злочинів проти польського народу у Щецині.

Він нагадав, що згадане ним розслідування у слідчому підрозділі ІНП було відкрито 25 січня 2017 року, і воно стосується "масових репресії проти польської національної групи у колишньому Союзі Радянських Соціалістичних Республік у 1937—1938 роках".

"Ті репресії, передусім, проводили у формі вбивств, скоєних щодо щонайменше 111 тис. осіб", — наголосив прокурор. Він додав, що крім вбивств, застосовували теж інші репресії, зокрема — незаконне позбавлення волі приблизно 29 тис. осіб польського походження та ведення дій, що загрожували знищенням частини польської національної групи, яка проживала в 1930 роках на теренах Радянського Союзу.

Прокурор також нагадав, що юридична кваліфікація цього злочину як злочину геноциду визначена конвенцією ООН від 9 грудня 1948 року, 2 стаття якої визначає геноцид як акт, "вчинений з метою повного або часткового знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп". Терміну давності злочин геноциду не має.

У дводенній конференції "Польська операція" НКВС 1937—1938. Повернення пам’яті про злочин", яка тривала 28-29 вересня, взяли участь історики з Польщі, України, Білорусі, Росії та США. Також на заході був присутній польський президент Анджей Дуда.

ДОВІДКА:

11 серпня 1937 року НКВД розпочав т. зв. "польську операцію", спрямовану проти поляків, котрі проживали на терені СРСР. Внаслідок репресій було розстріляно щонайменше 111 тис. громадян Радянського Союзу польської національності, а ще 30 тис. було відправлено у концтабори ГУЛАГу.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.