АНОНС: У 75-ту річницю УПА у Києві відкриється виставка про антикомуністичний фронт повстанців

У День захисника України киянам розкажуть про досвід безкомпромісної боротьби УПА із комуністичним тоталітарним режимом. Виставку "УПА - відповідь нескореного народу. Повстанці проти комунізму" презентують Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

Фотодокументальна вулична виставка "УПА - відповідь нескореного народу" - це розповідь про боротьбу повстанців проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів. Її друга частина - "Повстанці проти комунізму" розкриває "візитну картку" Української повстанської армії - збройну боротьбу проти радянського тоталітарного режиму.

Із 12 стендів експозиції можна дізнатися про бойові дії між загонами УПА та частинами військ НКВД-МГБ, анатомію й методи дій підпільної армії, підступні контрповстанські операції радянської держбезпеки, ідеологічне протиборство між націоналістами й комуністами, антикомуністичну співпрацю бандерівців з визвольними рухами сусідніх народів, участь колишніх повстанців у розвалі системи ГУЛАГу й "останніх із могікан", які  продовжували боротьбу навіть у 1960-х рр.

 

Унікальні фотографії, розсекречені документи, мапи та інфографіка передають атмосферу безкомпромісної боротьби українських націоналістів за створення Української держави. 

Авторський колектив проекту "УПА - відповідь нескореного народу": Ігор Бігун, Володимир Бірчак, Леся Бондарук, Сергій Волянюк, Володимир В’ятрович, Олеся Ісаюк, Олександр Іщук, Іван Патриляк, Сергій Рябенко, Андрій Усач.

Над проектом також працювали: Зоя Бойченко, Дмитро Вортман, Петро Клим, Андрій Когут, Леонід Криницький, Василь Ліпінський, Ігор Саківський, Олена Шарговська, Аліна Шпак, Ярина Ясиневич.

Дизайн: Ольга Сало.

Виставка діятиме до 30 листопада 2017 року.

Одразу після відкриття виставки відбудеться спецпогашення конверта з оригінальною маркою до 75-річчя створення Української повстанської армії.

Нагадаємо, перша частина виставки "Повстанці проти нацизму" була відкрита 8 травня 2017 року до Дня завершення другої світової війни у Європі. Історію боротьби УПА проти німецьких окупантів теж можна буде переглянути цими днями. 

"УПА — відповідь нескореного народу" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого Державного архіву Служби безпеки України.

14 жовтня, субота, 13:00

Місце: площа перед Національним музеєм історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.