У "Тюрмі на Лонцького" розпочався наймасштабніший проект із оцифрування архівів

Наймасштабніший проект з оцифрування архівних документів стартував у Львові. Електронні копії передадуть до львівського СБУ, музею "Тюрма на Лонцького" та архіву Центру досліджень визвольного руху

Як повідомляє 5.UA, над архівами радянських репресивних органів працюють представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів та історики національного музею "Тюрма на Лонцького".

Задля реалізації задуму чехи привезли спеціальні сканери та комп'ютери. Насамперед науковці планують оцифрувати близько 6 тис. справ репресованих у 1939-1941 роках. 

Архівні документи – унікальне джерело, наголошують історики. Окрім анкет та протоколів допитів, там також містяться особисті речі репресованих осіб. Усі документи фахівці планують оцифрувати впродовж півроку. Потому електронні копії передадуть до львівського СБУ, музею "Тюрма на Лонцького" та архіву Центру досліджень визвольного руху.

"В українських архівах ми шукаємо документи НКВД і КГБ, які стосуються чехів та чехословацьких громадян, репресованих у Радянському Союзі… Які стосуються біженців із території Чехословаччини, що втікали в 1939-1940 роках перед нацистською окупацією", – каже історик із Чехії Адам Грагілек.

"Серед справ є чимало конфіскатів, особистих речей, документів конкретно взятих людей. Ці кримінальні справи є унікальним джерелом, тому що дають можливість дізнатися більше про конкретно взяту людину. Ким вона працювала, чим займалася", – розповідає гендиректор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Як повідомлялося, до роковин операції "Захід" в Інтернет виклали документи МГБ про планування та здійснення депортації майже 80 тис. українців.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.