Пам'ятник Олегові Ольжичу відкрили в Житомирі. ФОТО

У Житомирі в п’ятницю, 27 жовтня, відкрили пам’ятник Олегу Ольжичу (Кандибі) – визначному українському поету, археологу та керівнику ОУН(м).

Як інформує "Новинарня", участь у заході взяли зокрема голова Житомирської ОДА Ігор Гундич, мер Житомира Сергій Сухомлин, голова ОУН і перший заступник Держтелерадіо Богдан Червак, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок.

Урочистості відбулися на розі вулиць Перемоги та Ольжича, у сквері імені Ольжича.

 Усі фото: FB Богдан Червак
 

"Сьогодні ми відкриваємо перший в Україні пам’ятник націоналісту, видатному поету, політичному діячу, археологу, почесному громадянину міста Олегу Ольжичу", – сказав на відкритті Ігор Гундич, якого цитує УНІАН.

Як заявив Богдан Червак, "великий син української нації повернувся в Україну, повернувся як герой".

 

"Але це пам’ятник не тільки Олегу Ольжичу. Це пам’ять про всіх, хто у складі похідних груп ОУН на чолі з Ольжичем у 1941-1942 роках віддали своє життя за незалежність і соборність України", – зазначив Червак у "Фейсбуці".

Читайте також:

Олег Ольжич. Поет національного героїзму

Вельмишановний товаришу Олег! Листування Олега Ольжича та Євгена Коновальця

До України повертається архів Ольжича

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.