На Львівщині перепоховали останки військових трьох армій Першої світової війни

У селі Нижня Рожанка Сколівського району Львівської області відбулося перепоховання 91 останку військовиків, які загинули в Карпатах у роки Першої світової війни.

Невідомі санітарні поховання були виявлені працівниками меморіально-пошукового підприємства "Доля", що при Львівській обласні раді, в 2016-2017 роках, повідомляє ІА ZIK.

За віднайденими артефактами пошуковці визначили, що серед полеглих найбільше вояків кайзерівської армії Німецької імперії, а також військових Австро-Угорської та Російської імперій.

 

У церемонії перепоховання взяли участь гості з Німеччини, зокрема керівник юридичного та консульського відділу посольства ФРН в Україні Єнс Крауз-Массе та представники Німецької народної спілки догляду за військовими похованнями.

Українську сторону представляли відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, директор КП ЛОР "Доля" Святослав Шеремета, представники Сколівської районної влади та Славської ОТГ, пошуковці КП ЛОР "Доля" та велелюдна громадськість села Нижня Рожанка.

Фото: ZIK

Як зазначив у коментарях Святослав Шеремета, завдяки кропітким старанням пошуковців підприємства "Доля" упродовж двох років було віднайдено майже сотню останків солдатів та офіцерів, які полягли на Карпатських хребтах в період Першої світової війни.

Фото: ZIK

"Ось і ще 91 вояк отримав довгоочікувану заупокійну молитву у цей благословенний Богом сонячний день. Сьогодні полеглих в Карпатах воїнів за християнським звичаєм та з військовими почестями перепоховано на збірному меморіальному цвинтарі в селі Нижня Рожанка. Пошуковці КП "Доля" й надалі продовжуватимуть роботи з виявлення невідомих поховань", – зазначив Святослав Шеремета. 

Фото: ZIK

Як повідомлялося, у Санкт-Петербурзі під час будівництва дорожної розв’язки в Пушкінському районі частково зруйнували офіційне військове поховання.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.